Людство вшановує жінку:
жінку – кохану,
жінку – господиню,
жінку – трудівницю,
жінку – берегиню життя на Землі.
А перш за все – жінку-матір.
Жінка – величне, дивне, ніжне слово.
Тобі вклоняємось сьогодні знову.
Ти – господиня гарна,
Добра, ніжна мати,
Яка не може жити в світі марно
Все вміє і все хоче знати.
Готує, миє і прасує,
Страждає, вірить і сумує,
В світи незвідані мандрує.
Дітей і онучат плекає,
Кому і що потрібно добре знає.
Ти, жінко, – ціла академія наук,
Сприймати вмієш все – і радості, і безліч мук.
Ми любимо тебе, о добра жінко!
Бабуся, мама і сестричка-намистинка,
І вчителька моя, найкраща в світі,
Сьогодні ми Вам даруємо пісні і квіти.
***
З весною Вас, із березнем, шановні колежанки!
Нехай здійсняться Ваші забаганки
У день, який жінок пошанував.
А в інші дні нехай бринить весна,
В душі чутливій розпускає цвіт,
Нехай новий Вам подарує зліт,
Щоб напоїти радістю сповна!
Нехай відійдуть у минуле холоди,
З відлигою розтануть сум і біль…
Хай добре слово лине звідусіль,
І Вам ведеться як з роси й води!